Медіаграмотність. А чи всі знають визначення цього поняття? Знаємо, що таке "медіа", знаємо, що таке "грамотність". Та, як показує досвід, навіть найактивніші користувачі соцмереж не завжди є медіаграмотними. Про це свідчать деякі репости та коментарі…

То що ж таке медіаграмотність? Про це вже можуть розказати випускники четвертої Школи медіаграмотності, навчання у якій завершилися 2 вересня. Вони відбувалися в  центральній публічній бібліотеці Централізованої бібліотечної системи Хмельницької міської територіальної громади. Проводила їх тренерка – директорка ЦБС Тамара Козицька. Курс складався з п’яти занять тривалістю 2–2,5 години кожне. Відбувалися вони один раз в тиждень.

За 5 тижнів навчання учасники школи освоїли навички критичного мислення, навчилися аналізувати потік інформації, щоб вміти розрізняти факти від суджень та не піддаватися на маніпуляції.

Навчання відбувалося у формі тренінгів, із застосуванням різноманітних цікавих форм роботи, а саме: "мозковий штурм", "робота у  групах", "фокус-група" та ін. Учасники:

• спробували себе у ролі журналістів, створюючи новини на різних медіаресурсах, побували режисерами та ведучими на телешоу;
• ознайомились із поняттями "інформаційний шум", "фейк", джинса", "фактчек", "інформаційна бульбашка" та багато інших;
• говорили про лідерів думок (чи завжди можна їм довіряти), про стереотипи, які впливають на суспільну думку.

«Дякую тренеру Тамарі Козицькій за можливість дізнатися багато потрібної інформації, нагоду набути нових навичок, необхідних для аналізу безкінечного потоку інформації, за формат тренінгів, які відвідуєш із задоволенням, а не "бо треба", за можливість перейняти досвід та повчитися на чиїхось помилках, за теплу атмосферу та щире спілкування...", – поділилася своїми враженнями бібліотекарка Аліна Войтюк.

А Людмила Смаровидло, вчителька української мови та літератури Скаржинецького ліцею Розсошанської ОТГ, зауважила, що їй дуже сподобалися саме форми роботи, застосовані під час тренінгів, і вона тепер буде застосувати їх під час навчально-виховного процесу.

Мої ж висновки та враження такі:

Медіаграмотність – це не тільки про навички критичного мислення (як я раніше думала), це сукупність навичок та вмінь, які дозволяють людям аналізувати, оцінювати та створювати інформаційні повідомлення у різних видах медіа.

Медіаграмотності не можна навчитися за один день. Ці навички потрібно розвивати постійно. Це не означає, що треба нікому не вірити і перестати дивитися новини. Просто потрібно навчитися аналізувати те, що чуєш і бачиш. А зважаючи на той потік інформації, який щоденно виливається на нас, це кропітка робота над собою.

Бути медіаграмотним – це також і про вміння керувати своїми емоціями. Коли якась новина сильно вплинула на твої емоції – не поспішай робити висновки, зроби паузу, подумай, кому це може бути вигідно, а тоді приймай рішення. Не дозволяй нікому маніпулювати твоєю свідомістю.

Ще  хочу додати, що безмежно радію таким навчанням! Хоч і неодноразово проходила вже курси з медіаграмотності, але, на мою думку, саме ось такий формат навчання є найбільш ефективним. Адже ніякі "онлайни" не замінять живого спілкування, а форма тренінгу налаштовує на затишну, невимушену атмосферу, що дає можливість учасникам більше розкритися та запам'ятати матеріал.