Знищуючи природу, ми вириваємо сторінки з великої книги Творця
Норман Майерс
День довкілля в Україні, починаючи із 1998 року, відзначають щорічно третьої суботи квітня. У 2022 році він припадає на 16 квітня. Охорона довкілля – це сукупність правових, економічних, політичних і соціальних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів Землі, обмеження негативного впливу діяльності людини на навколишнє середовище.
Щоб привернути увагу політиків усіх країн до проблем збереження довкілля та дбайливого використання природних ресурсів, у 1972 році відбулася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища, тоді ж була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма. У 1982 році на засіданні Генеральної асамблеї ООН було прийнято Всесвітню Хартію природи (The World Charter of Nature Defense), у якій проголошуються принципи збереження довкілля, відповідно до яких будь-яка діяльність людини, що впливає на навколишнє середовище, має бути керованою й оціненою. У першому із принципів Хартії сказано: «Природу необхідно поважати і не порушувати її основні процеси».
У сучасному світі існує чимало екологічних проблем: зміна клімату унаслідок глобального потепління, стихійні лиха, забруднення довкілля, деградація земель, скорочення об’єму чистої води, зменшення біорізноманіття.
В Україні найбільш актуальною проблемою є скорочення об’ємів чистої води через зменшення запасів та забруднення поверхневих та підземних вод. Майже 75% українців п'є воду із Дніпра, якість якої погіршується вниз за течією річки. Найчистішу воду можна знайти в Полтавській області із підземних джерел.
Не менш важливою є проблема забруднення повітря, адже щорічно в атмосферу України від відходів промисловості та вихлопних газів транспорту потрапляє понад 6 млн шкідливих речовин.
Відомо, що 1 га насаджень затримує за 1 рік 70 тонн пилу, сажі та кіптяви та виділяє 4 тонни кисню. За даними Всесвітнього фонду природи, за останні 30 років площа лісів планети зменшилася на 178 млн гектарів – це майже втричі більше від території України. В Україні експорт деревини з України в 2,5 рази перевищує імпорт. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість: площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується. Через необдумане і нераціональне вирубування дерев збільшується кількість та інтенсивність повеней у західних областях України, особливо у Закарпатті.
Використання земельних ресурсів України теж не відповідає вимогам раціонального природокористування. Складне становище земельних угідь України зумовлене тим, що екосистема ґрунту руйнується в основному через інтенсивний розвиток ерозії. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих ґрунтів.
Проте однією з найбільш серйозних екологічних проблем України можна вважати проблему утилізації і переробки різних відходів. У країні діє
близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд тонн. Щорічно ця цифра зростає ще на 700-800 тисяч тонн. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4% площі України, адже щорічно середньостатистичний українець викидає на смітник близько 250 кілограмів побутових відходів.
Із 24 лютого 2022 року величезної шкоди не тільки людям, інфраструктурі населених пунктів, а й довкіллю завдало та продовжує завдавати повномасштабне вторгнення росії до України. Унаслідок захоплення російськими військами Чорнобильської та Запорізької АЕС ризик ядерної небезпеки для усієї Європи збільшився до найвищого рівня із часів Чорнобильської катастрофи. Потрапляння ворожих ракет у цистерни з азотом, витік аміаку на підприємстві Сумихімпром, на Тернопільщині, руйнування нафтобаз та великі пожежі призводять до токсичного забруднення атмосферного повітря, земель і водних ресурсів шкідливими речовинами по всій території Україні. За даними українського Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, понад третина території заповідних зон використовується російськими військами у бойових діях, а це 900 об’єктів природно заповідного фонду площею 1,24 млн га. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га.
Чим довше триватиме війна, тим більше шкоди вона завдасть довкіллю. Після війни будуть невтішні наслідки бойових дій – руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах. Крім того, відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів. Саме тому зараз дуже важливо Міндовкілля, екологічному комітету Верховної Ради та усьому суспільству максимально фіксувати усі злочини, вчинені проти природи. Це відкриє Україні можливість звернутись у міжнародні суди, щоб держава-агресор сплатила не тільки за шкоду, нанесену інфраструктурі та людям, але й довкіллю.
Хоча існує чимало різноманітних міжнародних конвенцій, угод та протоколів, які прийняті з метою збереження навколишнього середовища, але вони не будуть діяти, поки кожен із нас не стане дбайливим господарем на Землі, не почне берегти природу, адже тільки спільними зусиллями можна врятувати планету.
На початок
Версія для друку
