Навесні, коли все оживає, зеленіє оновлена земля, приходить до нас найбільше, найурочистіше християнське свято –  Великдень!

На столі – духмяна паска,

На Великдень готують особливі страви: паску – круглий гарно випечений хліб і фарбовані яйця. Паска є першою їжею для розговіння і метафорою того хліба, який розділив з учнями Христос після Воскресіння. Традиція фарбувати крашанки бере витоки з біблійної легенди. Незабаром після воскресіння Ісуса свята Марія Магдалина прийшла до Риму. За тодішнім звичаєм вона мала принести дарунок римському імператору. Заможні люди приносили коштовності, вбогі – те, що могли. Марія Магдалина піднесла імператорові Тиберію кошик яєць та промовила «Христос Воскрес!». Імператор відповів їй, що ніхто не може воскреснути з мертвих, так як ці яйця не можуть з білих стати червоними. І сталося диво – щойно імператор промовив ці слова, як яйця почервоніли. Звідтоді на кожне Великоднє свято фарбують крашанки й розписують писанки.

Писанка приховує в собі таємницю, бо ще з давніх-давен у традиціях багатьох світових культур яйце було найдавнішим символом життя. Його звеличували, обожнювали та прикрашали.

Яйце вважали символом чудодійної природи, більше того – вірили, що з нього народився Всесвіт, і так як багато народів світу вважали, що яйце символізує таїну весняного пробудження на Землі й перемогу життя над смертю, тому життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, покриваючи його шкаралупу фарбою і різноманітними знаками – оберегами. Оскільки диво-писанка була недовговічною, тому й писали її щороку навесні.

Українські писанки – це шедеври, у яких народ виявив свій мистецький хист, свою здатність до творчого осмислення, художнього узагальнення навколишнього світу. Ці дивовижні цяточки, дрібненькі орнаменти, візерунки, давньомагічні символи. Особлива мова знаків, код, який іноді марно намагаєшся збагнути, розгадати. Писанка з прийняттям християнства стала символом Христового воскресіння й вічного життя.

Передують дійству розфарбовування писанок та крашанок щира молитва, добрі помисли і побажання, проща кривдникам та подяка Богові, що дочекали свят.

Нарешті підготовка до свята закінчена. Святково прибрана хата. Перед самим святом, як тільки задзвонять дзвони, люди у святковому вбранні рушають до церкви. У руках – кошики з пасками, крашанками, ковбасою, салом, сіллю, сиром… Після пасхальної літургії (із суботи на неділю) священник освячує все, що кожна господиня принесла до церкви. З освяченим поспішають додому. З уст в уста передається щаслива вість «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!».

За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці, воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то Ангел небесний відсунув камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Соломія прийшли до Гробу з пахощами, щоб намастити тіло Ісуса, але побачили його порожнім. Ангел сповістив жінок про воскресіння Господнє і вперше з його уст прозвучало великоднє вітання «Христос Воскрес!». Тому цей радісний виголос чути впродовж цілого пасхального часу.

З паски й крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній оселі. Ми зичимо одне одному щастя, здоров’я і обмінюємося великодніми яйцями: чиє витриваліше, ставимо на святковий стіл – аби в родині були спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх даруємо рідним, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки – аби душі близьких нам людей не почували себе самотньо.

Всім гарних свят і смачної паски! Святий Великдень несе нам довговічну радість перемоги Сина Божого, дарує надію та впевненість у завтрашньому дні, поселяє спокій у серцях, укріплює віру та живить душу.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!