11 липня – Всесвітній день шоколаду. 1995 року це свято почали відзначати французи, проте воно доволі швидко здобуло популярність і почало відзначатись і в інших країнах.

Історія шоколаду почалася десь у 600 році до н. е. на берегах Мексиканської затоки. На думку дослідників, саме в цей час стародавні майя та ацтеки почали готувати з плодів дерева какао напій «чоколатль», що в перекладі означає «той, що звеселяє душу». Шоколад додавав сил та енергії, хоча й був дуже гірким, бо складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чилі та меду.

У старому світі про шоколад дізнались лише через 2000 років. І першими були іспанці, але гіркий та незвичний на смак напій їм не сподобався. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду щедро додали цукру і подали шоколад гарячим. Згодом шоколад став настільки популярним, що був обов’язковим ранковим напоєм іспанських аристократів.

Будучи справжніми ласунчиками, іспанці нікому не розповідали секрет приготування шоколаду. Аж до того часу, як іспанська принцеса Анна Австрійська вийшла заміж за французького короля та прихопила до Парижа не тільки сукні, а й спеціалістів з приготування шоколаду. Тоді секрет шоколаду поширився по всій Європі.

У Франції почали готувати шоколадний напій і навіть винайшли рецепт твердого шоколаду. Щоправда, смак цього винаходу був не солодкий, адже готувався він тільки з какао-бобів.

Лише у другій половині ХІІ століття шоколад почали додавати у печиво, тістечка та рулети. Це відкрило новий етап в історії продукту – тепер його можна було не тільки пити, а й їсти.

Про те, що шоколад можна робити в плитках, першими здогадались англійці. В Англії настільки полюбили шоколад, що навіть відкривали «шоколадні будинки» – пращурів сучасних кондитерських і кав’ярень. А у Бельгії один аптекар так захопився, вигадуючи смачні ліки, що винайшов шоколадні цукерки. А от справжній молочний шоколад винайшли у гірській європейській країні – Швейцарії.

В Україні першими скуштували шоколад львів’яни. Їм він одразу припав до смаку, тож вони почали частувати ними відвідувачів численних львівських кав’ярень.

Какао-дерево – ботанічна назва theobroma cacao, перекладається як «їжа богів» – велике, вічнозелене, родом із Мексики. Висота стовбура – 12 м. Листя у какао-дерева блискучі, темні, а квіти ростуть прямо зі стовбура або товстих гілок. Плоди какао схожі на великі огірки, жовто-зеленого або оранжево-золотистого кольору. Вага одного плоду 400-500 г, а довжина – до 30 см. На  сьогоднішній день дерева какао вирощують у тих місцях, де температура повітря цілий рік не нижче 210С. Одне дерево може дати до 3 кг зерен какао на рік.

Після процесу бродіння (ферментації) зерна какао проходять спеціальну обробку, а далі їх сушать і змелюють, отримуючи какао-порошок, який варять, перетворюючи на гарячу шоколадну масу. Вона називається красивим французьким словом – кувертюр. У шоколадну масу додають необхідні компоненти, охолоджують і отримують шоколад.

Наукою встановлено той факт, що в шоколаді є елементи, які сприяють як відпочинку, так і психологічному відновленню, він є сильним антидеприсантом. Темні сорти шоколаду сприяють викиду ендорфінів – так званих гормонів щастя, які впливають на центри задоволення, покращуючи настрій і підтримуючи тонус організму. Шоколад багатий поживними речовинами, в тому числі жирами, а значить і калоріями. У 30 г шоколаду або какао міститься 10% денної норми заліза. Також шоколад містить вітаміни А, В, С, D і Е, кальцій, калій та натрій.

Шоколад використовують не тільки в харчовій промисловості, але і для виробництва косметики: мила, кремів, парфумів, дезодорантів.

Шоколад – одне з найулюбленіших ласощів і дітей, і дорослих. Шанувальників цього творіння кондитерського мистецтва можна зустріти в усьому світі.