Іванна Білик, завідуюча методично-бібліографічного відділу ЦПБ 24 Серпня 2022 р.
23 серпня, у День Державного Прапора України, у центральній публічній бібліотеці Хмельницької тергромади відбувалася акція «Жива бібліотека». Жінки, які були «Живими книгами», розказали як їх життя змінила війна.
«Жива бібліотека» має багато спільного із звичайною бібліотекою, єдина різниця – книги «живої бібліотеки» – люди, що мають цікаві історії, з якими вони хотіли б поділитися з читачами. «Читач» може віч-на-віч поспілкуватися з «живою книгою», задати запитання, які він не мав можливості поставити за звичайних умов.
Протягом шести років «живими книгами» стали майже сорок відомих хмельничан. Це поліцейські, відомі краєзнавці, туристи, журналісти, представники бізнесу, музиканти, байкери, математики, спортсмени, волонтери з Франції, медики, державні службовці, військові. У цей раз «Жива бібліотека» мала назву «Її історія війни».
Читачі «прочитали» такі «Книги»:
– «До і після 24 лютого. Як жилося, чого хотілося, як змінилося?»(Анна Миронова, переселенка із Запоріжжя, акторка, телеведуча, керівниця театрального гуртка, ведуча концертних програм в Запорізькій обласній філармонії); «Чи пам’ятаєте ви свій ранок 23-го? Я сиділа на кухні і плакала, «страждала» від розриву з коханим, не розуміла, куди рухатись далі і не знала, де взяти сили для проведення вечірнього концерту. А вже через добу, зранку 24-го, зібрала речі і поїхала до мами в село,бо здавалося,що там безпечніше…. Як мене наздогнала війна, чому опинилися в Хмельницькому і куди рухатись далі?».
– «Бути ЖИВОЮ» (Ірина Йолтухівська, переселенка з Харкова, психологиня БФ «Рокада»); «На другий день війни я зі своєю сім’єю (8 людей та 5 тварин) приїхали до Хмельницького. Головне моє усвідомлення за останні 5 місяців – ми живемо серед чудових людей! Допомагати людям, своєму місту, своїй країні також важливо, як стояти зі зброєю на полі бою. Я не вмію тримати зброю в руках, але я роблю те, що вмію робити найкраще – допомагаю людям як психолог, педагог, тренер та творча людина, бо живу та працюю попри все!».
– «Про жіноче обличчя війни»(Леся Стебло, громадська діячка, волонтерка) «Кажуть, що у війни не жіноче обличчя, але всі ми знаємо скільки жінок на війні. Я, як волонтерка, неодноразово за годинами спілкування і чашками чаю запитувала дівчат: «Чому ви тут на війні, що вас змусило воювати?» Їхні історії мене вражали. Я пишаюся, що я знайома з багатьма з них».
– «Казки війни із чужини» (Ірина Мацко, письменниця, біженка); «Письменниця, казкарка, казкознавиця, авторка більше 20 книжок, альбомів, громадська діячка, ініціаторка та керівник проекту для незрячих та слабозорих дітей «Історії тих, хто бачить серцем. У співпраці із польською друкарнею створила 4 книги у Польщі, начитує свої казки для Польського Радіо. Від початку війни народилися казки про Україну, мову, героїв Азовсталі, про українську землю, хліб».
– «Жінка, яка не боїться змін»(Лариса Сидоренко – бібліотекарка, м. Миколаїв, нині бібліотекарка
м. Клайпеда, Литва); «Один мій знайомий сказав: "У нашому світі так багато різноманітних можливостей для всіх. Якщо бачиш їх – хапай і ніколи сумнівайся". Можливості – зміни, зміни – розвиток, розвиток – рух вперед. Звичайно, зміни нас випробовують, загартовують, вони не завжди такі, якими б ми хотіли їх бачити та відчувати. Але то досвід (позитивний чи ні), який нас загартовує і робить сильнішими, особливо у такий надзвичайно складний час. Тож ніколи не бійтеся змінювати своє життя і рухайтеся лише вперед!».
«Сьогодні взяла участь в цікавому проекті «Жива бібліотека», де стала однією із книг, яку можна було почитати. Досить тепла і невимушена атмосфера, «емоційні погладжування» та надихаючі побажання добавили ще більше сил і віри у світле майбутнє», – поділилася своїми враженнями після заходу «Жива книга» Анна Миронова.
«Такі акції проводяться для відновлення живого спілкування між людьми, побудови довіри через особисті історії, руйнування стереотипів, підвищення культурного взаєморозуміння та налагодження суспільного діалогу», – прокоментувала Тамара Козицька, директорка централізованої бібліотечної системи Хмельницької тергромади.
На початок
Версія для друку
