«Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?» – ми із дитинства пам’ятаємо слова цієї веселої пісеньки-блукалки. Восени, коли зібрані городи простягаються до виднокола сірими скатертинами, по них де-не-де стирчать забуті та засохлі стебелини. Господарі з господинями відпочивають від важкої літньої праці. А бешкетна дітвора у цю пору весело співає про пана Гарбуза.

Ошатний, статечний ґазда Гарбуз походжає і збирає свою родину. Отак завітав він минулої п’ятниці, 21 жовтня, у Центральну публічну бібліотеку нашої громади. А тут його чекали юні учасники бібліотечних майстерок!

Картон, пряжа, стрічки, а ще старанність та багато дитячої фантазії – і ось у кошику навкруж вусатого Гарбуза збираються овочі та фрукти.

Закликають бібліотекарки: «Тільки-но подивіться на наш кошик! Поглядаючи у світ круглими очиськами з-під розкуйовдженого чуба, зашарілося яблучко. Майже кокетка із підведеними очима та яскравою помадою – збоку посміхається бурячкова пані. Картопелька із заплетеними кісками щось намагається усім смішне розповісти. А часничок мовчки усе слухає, примостившись зовсім скраю кошика».

Учасниця майстерки Марійка не приховує своїх емоцій: «Супер! Здається, усі гарбузові родичі зібралися! Тепер із усього цього треба борщу наварити!».

Ну що ж – можна і борщу! А чи знали ви, що влітку ця смачна українська візитівка потрапила до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО? Отакі ми, українці!