Новини ЦБС Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади Новини ЦБС Централізована бібліотечна система Хмельницької міської територіальної громади
    Про ЦБС
    Бібліотеки
    Читачам
    Ресурси бібліотек
    Віртуальні виставки
    Наша Україна
    Наше місто
    Літературна світлиця
    БібліоЖиття
    Фотогалерея
    Відеогалерея
    Проєкти та програми
    Контакти
    Карта сайту




    Пошук по сайту

     

    Хмельницька міська рада

     

      Головна » Про ЦБС » Новини ЦБС
    13 грудня народився видатний український композитор Микола Леонтович
    Ольга Войтюк, бібліотекар ЦПБ
    12 Грудня 2022 р.

     «...коли б Леонтович не написав нічого більше... як «Щедрика», «Дударика», «Ой пряду», «Козака несуть», «Гри в зайчика» ... його значення в історії української хорової музики було б раз назавжди запевнене...»
    Станіслав Людкевич

    Микола Дмитрович Леонтович – видатний український композитор, хоровий диригент, фольклорист, громадський діяч, педагог.

    Народився він 13 грудня 1877 р. в селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії в сім'ї сільського священника. Раннє дитинство пройшло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту. Батько Дмитро Феофанович добре грав на віолончелі, балалайці, гітарі, скрипці, мав чудовий голос. Слухаючи гру батька, Микола і сам став підбирати народні мелодії на музичних інструментах. Мати композитора Марія Йосипівна любила народні пісні і гарно співала. Від батька Леонтович успадкував гарний голос, любов до музики, щирий український гумор, а від матері – захоплення українською народною піснею.

    Рідні хотіли, щоб Микола був священником, оскільки не тільки батько, а й дід і прадід були священнослужителями. Після закінчення Шаргородської бурси Микола навчався у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. Хлопця все більше вабила музика, він займався самоосвітою. У семінарії Леонтович опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти записані у селі Білоусівці Брацлавського повіту, куди переїхали батьки, народні мелодії, беручи за зразок обробки М.Лисенка.

    Із 1898 року, після закінчення семінарії, Леонтович працював учителем сільської школи в Чукові, де організовував хор, оркестр, на власні кошти придбавши для нього інструменти, активно залучаючи до музичного мистецтва учнів. Саме тоді композитор уклав свою «Першу збірку пісень з Поділля» та працював над «Другою збіркою пісень з Поділля». Протягом нетривалого життя Микола Дмитрович обіймав різні педагогічні посади в навчальних закладах Поділля, Донбасу, Києва – від вчителя музики церковно-учительської школи до викладача хорової справи Музично-драматичного інституту імені М.В. Лисенка. Крім самодіяльного оркестру, він організував хор семінаристів Кам'янець-Подільської духовної семінарії та першу Українську державну капелу.

    «Він не був активним лідером національно-революційного руху, який вияскравив у 1917–1921 роки ціле гроно видатних борців за Українську республіку, він був будівничим нових світів у душах людських і здійснював свою справу натхненно й з великою любов’ю до свого народу та його безцінного одвічного скарбу – пісні», – так написав про свого земляка Зиновій Яропуд, завідувач кафедри музики Кам’янець-Подільського державного педуніверситету.

    Вершиною його творчості є «Щедрик», «Дударик» та «Літургія Іоанна Златоуста».

    Слова і мелодію «Щедрика» М. Леонтович знайшов під час музично-краєзнавчої експедиції в одному із сіл Поділля. На думку українських та зарубіжних музикознавців, «Щедрик» є не просто досконалим аранжуванням, а самостійним, оригінальним й унікальним музичним твором, над яким композитор працював майже усе життя: перша редакція була написана до 1901–1902 р.р.,  друга редакція – в 1906–1908 р.р., третя – 1914 р., четверта – 1916 р., п'ята – 1919 р.

    Уперше «Щедрик» виконала студентська хорова капела Київського університету імені Святого Володимира 25 грудня 1916 року під диригуванням самого автора. Усесвітню славу «Щедрику» як найефектнішому номеру програми принесло європейське та американське турне Української республіканської капели під диригуванням Олександра Кошиці, перший виступ якої в Європі відбувся 11 травня у Національному театрі Праги.

    5 жовтня 1921 року «Щедрик» Леонтовича вперше презентований на концерті в нью-йоркському Карнегі Холі. У 1936 році американський музикант українського походження Пітер Вільговський склав новий текст «Щедрика» та написав мелодію для симфонічного оркестру. Так з'явилася «колядка дзвоників» («Carol of the Bells»). Уперше ця колядка прозвучала 30 березня 1936 року в «Madison Square Garden».

    У світі існує понад 1000 варіацій мелодії «Щедрика» – від хорової й симфонічної до джазової та аранжування в стилі рок. Немає жодного хору у світі, який не мав би у своєму репертуарі цього дивовижного витвору М. Леонтовича. Мелодію «Щедрика» обрали музичною заставкою американського радіо на різдвяні та новорічні свята. Щедрівка звучала у багатьох серіалах: «Південний парк», «Сімпсони», «Гріфіни», «Суботній вечір у прямому ефірі», «Менталіст». Полюбилась вона і режисерам фільмів: її можна почути у таких відомих кінострічках, як «Гаррі Поттер», «Сам удома»,  «У дзеркала два обличчя», «Міцний горішок 2», «Сімейка Адамсів».

    Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з The piano guys. Дуже вдалим є аранжування української різдвяної мелодії, що має понад 182 млн переглядів на Youtube,  американською акапельною групою Пентатонікс (Pentatonix). 

    Життя Миколи Леонтовича склалося трагічно. Він важко пережив встановлення влади більшовиків в Україні. Йому, вихованцю православної духовної семінарії й автору духовних творів, було огидно аранжувати революційні пісні, проте він змушений був це робити. На початку 1921 року Микола Дмитрович вирішив емігрувати з України, тому приїхав попрощатися з рідними в село Марківці Гайсинського повіту Подільської губернії. 23 січня 1921 року в домі свого батька  був убитий агентом ВЧК Афанасієм Грищенком, який попросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Уранці він пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича.

    Музично-творча спадщина М. Леонтовича – понад 150 творів обробок українських народних мелодій («Щедрик», «Козака несуть», «Дударик», «Із-за гори сніжок летить», «Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю» тощо), хори на слова українських поетів «Льодолом», «Літні тони», «Легенда» та «Моя пісня», незакінчена опера до дитячої казки Б. Грінченка «На русалчин Великдень». М. Леонтович знайшов своєрідні форми синтезу культової та фольклорної стилістики, надав канонічним текстам яскравої авторської інтерпретації, що зробило його «Літургію св. Івана Златоустого», «Молебен благодарственний Господу Богу» оригінальним явищем української духовної музики початку ХХ ст.


    Читач філії №14
    Читач філії №14
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Електронний каталог
    • Меню для книгоманів
    • Зростаємо професійно
    • Мистецька вітальня
    • Наші видання
    • Послуги ЦБС
    Новинки осені

    Багато художньої літератури, твори для дітей, посібники для навчання.

    Якому жанру літератури Ви надаєте перевагу?
    детективи
    драми
    казки
    комедії
    легенди
    ліричні вірші
    пригоди
    трилери
    фентезі
    інше

    Слідкуйте за нами у
    соціальних мережах






    © ХМ ЦБС, 2010-2024 г.
       Офіційний сайт
    Україна, м. Хмельницький, вул. Подільська, 78
    www.cbs.km.ua            kmcbs.c@gmail.com
    Копіювання інформації можливе тільки за наявності згоди
    адміністратора, а також активного посилання на сайт.
    створення
    сайту
    Студія Спектр