16 жовтня — Всесвітній день хліба.
Хліб, який людство споживає протягом тисячоліть, завжди був об'єктом великої поваги. Це один із найдивовижніших продуктів, створених природою та людською працею; один із найдавніших, найзначніших і найнадійніших видів їжі на землі, що супроводжує нас щодня від перших кроків до глибокої старості. Хліб — це життя, тому й ставлення до нього — дбайливе. Іноді, щоб врятувати людину від голодної смерті, достатньо було шматка хліба, який завжди дарував тепло і надію.
Природа заклала в пшеничне та житнє зерно комплекс життєво необхідних людині харчових речовин: білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, які тривалий час зберігають свою біологічну активність. А от смак та аромат свіжого хліба позитивно впливають на нервову систему людини, збуджують апетит і стимулюють роботу органів травлення.
Деякі вчені вважають, що здатність хліба викликати в людини відчуття насичення залежить від глутамінової кислоти, що міститься в його білкових речовинах. Вона відіграє важливу роль у процесах обміну, які відбуваються в організмі. Цим, на думку фахівців, пояснюється прагнення кожної голодної людини вгамувати голод насамперед хлібними продуктами.
Для українців хліб має особливе значення, яке виходить далеко за межі простого харчового продукту. В Україні хліб називають «святим», «головою». Без нього не обходилась жодна важлива подія: родини, хрестини, сватання, новосілля тощо. З хлібом проводжають і в останню дорогу.
Про хліб і його святість в Україні складено багато приказок, прислів'їв, повір'їв, легенд та пісень. Про хліб не можна казати, що він поганий. Він може бути лише невипечений, глевкий, сирий, підгорілий, зачерствілий.
Одвіку хлібороби знають, що хліб даний Богом. Та й у всіх проявах людського життя він є найосновнішим. Відповідно до народних звичаїв, що є основою народної віри, благословення хлібом є найсприятливішим, зустріч ним — найгостинніша, а виряджання хлібом вважається найщасливішим.
Найзмістовнішим є побажання: «Дай, Боже, хліба-солі й усього доволі». Побожне ставлення до хліба підтверджує усе духовне життя українців, у якому часі чи в якому б краю вони не жили. І хоч ми не завжди можемо пояснити обрядову символіку, але найвеличнішим дійством на весіллі є внесення, краяння та дарування короваю.
Різдво важко уявити без різдвяних калачів.
Великдень — без пасок і бабок.
А Маковія — без випічки з маком.
Хліб завжди вважався символом добробуту, гостинності й щедрості. Серед частування на першому місці хліб, порізаний на м'які запашні скибочки, зі смачною хрумкою скоринкою.
Народження хліба — завжди диво. Він незмінно присутній на нашому столі й в будні, і у свята. Хліб супроводжує нас у подорожах, поїздках, далеких походах і навіть у космосі. І він ніколи не приїдається, ніколи не набридає — це дивовижна властивість хліба. Він є основним харчовим продуктом для багатьох народів світу і вважається одним із найцінніших продуктів, що сьогодні розглядається як найнадійніший засіб захисту від голоду у всьому світі.
В Україні достаток хліба та доступність його кожному з нас — це одне з найбільших досягнень народу. У кожній скибці хліба — праця багатьох людей різних професій.
Сьогодні асортимент хлібобулочних виробів дуже широкий і різноманітний. Майстри випічки дивують нас своїми пекарськими й кондитерськими здібностями, а ще — винахідливістю.
Проте опис процесів виготовлення та фотографії зовнішнього вигляду обрядових хлібів допомагають відродити на практиці давні хлібопекарські традиції. Адже для сучасного міського жителя іноді до свята простіше купити в крамниці калач чи паску, ніж спекти їх самому, бо процес виготовлення хліба досить тривалий. Тому через заклади торгівлі обрядовий хліб може потрапити практично у кожну родину, а ще привернути увагу покупців до народних традицій. Людина ж, споживши хліб чи іншу випічку, вирощуватиме в душі добрі почуття, а в розумі — хвальні думки.
Змінюється життя, переоцінюються цінності, але хліб залишається найважливішим. Під час російсько-української війни він став символом стійкості та надії для багатьох українців. Адже в усі часи ворог завжди прагне завдавати удару й по хлібу. Страшно бачити, як він горить на полі чи у сховищі.
Питання хліба — це завжди питання життя і смерті. В умовах бойових дій, логістичні проблеми та небезпека обстрілів ускладнюють доставку продовольства, але волонтери та місцеві жителі продовжують забезпечувати хлібом навіть найвіддаленіші райони.
Українські аграрії та підприємства роблять все можливе, щоб забезпечити населення хлібом пори труднощі. Вони відновлюють роботу там, де це можливо, і організовують постачання продовольства в міста, що знаходяться під обстрілами.
Це ще раз підкреслює, що хліб для українців — це не лише їжа, а й символ життя та надії, символ культури, традицій та незламного духу.
Щодня, коли ви берете в руки скибку хліба, згадайте з вдячністю всіх, хто доклав зусиль до його створення. Усвідомте, яке це велике багатство і як важливо його берегти.
|