Серпень збирає щедрі врожаї, а у нас в бібліотеці-філії №11 продовжуються пошуки молодих талантів. Ось струнка, привітна дівчинка приносить книги, які взяли її бабуся та мама.

Повагом іде до стелажів з детективами та романами і впевнено набирає цілий пакет книг. Виявляється, вона чудово знає, яких авторів читають у неї вдома. Цікавлюся, що читає сама Даша (так звати малу співбесідницю). І з подивом чую цілий спектр авторів, який починається з Джоан Роулінг, а закінчується зовсім недитячими книгами Наталії Нестерової, які Даринка «позичає» у мами.

Ми з нею спілкуємося тільки 15 хвилин, а мені здається, ніби я завжди знала цю, не за роками начитану, дитину. Даша ходить в 6-А клас ЗОШ №24, вже п’ять років поспіль відвідує гурток журналістики «Дитяче телевізійне агентство 33 канал». Була ведучою багатьох дитячих програм.

З 2013 року почала писати вірші. Зараз Даринка автор понад двадцяти поезій. Найкращі з них «Війна», «Рідний Хмельницький», «На Тарасовій горі» та «Сорочка для сина». Вона постійна дописувачка класної стінгазети.

Тонка чуйна Даринкина душа пропускає через себе усі життєві події і потім ці почуття виливаються у вірші.

Війна

Щось у світі нашому сталось
І братерство країн роз’єдналось.
Кулі від сусідів полетіли
І жахливу війну відкрили.
Їдуть хлопці в АТО,
У руках автомати,
Їдуть хлопці в АТО
Рідний край захищати.
А заплаканих жінок стало багато…

Хтось мав тікати із рідного міста,
Бо знов захопили країну фашисти.
Маєм надію, що Бог на нас гляне.
І мир в Україні нарешті настане!
 

Україна

Україна – це наша мати.
Тут Чорне море й зелені Карпати,
Тут ріки сріблясті та полонини.
Це все – моя рідна, кохана країна.
Тут є Дніпро і величний Київ,
Де князював славний рід Кия.
Люди в нас добрі, веселі й щасливі,
Дівчата та хлопці тут дуже красиві.
Україна – це небо та пшеничні лани,
Україна – країна, де не буде війни!
 

Перше шкільне свято

Як же літо так швидко скінчилось
і настала навчання пора?
Ось уже біля школи з’юрмилась
первачків голосна дітвора.
Тихо дзвоник їм перший лунає,
Школа учнів сьогодні вітає.
І схвильовані мами і тата,
Їхні діти вже не дошкільнята.
Як же літо так швидко скінчилось
і настала навчання пора?
У батьків сильніш серце забилось…
Як же виросла їх дітвора!

За допомогою працівників бібліотеки Даринка надрукувала свою першу збірочку, яку планує подарувати на дні народження своїй бабусі та улюбленій вчительці.