25 грудня виповнюється 120 років від дня народження українського композитора, хорового диригента, педагога та фольклориста Григорія Гурійовича Верьовки. Він Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946), народний артист УРСР (1960).

Народився в українській родині в козацькому містечку Березному на Чернігівщині.

У 1918-1921 роках вивчав теорію композиції у Б. Яворського в Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, де почав писати власні музичні твори. Керував самодіяльними хоровими колективами в Києві (1918-1941). У 1925 році на базі створеного ним самодіяльного хору було відкрито Музичну школу ім. М. Лисенка, яку він очолив. З цього й почалася його педагогічна робота: викладав у 1-му Київському музичному технікумі, Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, Київській консерваторії (нині Національна музична академія України імені П. І. Чайковського), де з 1947 року був професором кафедри хорового диригування.

У роки Другої світової війни, під час гітлерівської окупації України, перебував у примусовій евакуації й викладав у Башкирському відділенні Московської консерваторії в Уфі, керував ансамблем пісні і танцю, вів наукову роботу в галузі фольклору. А у 1943 році, за дорученням уряду УРСР, організував Державний український народний хор, художнім керівником і хоровим диригентом якого був до кінця життя (1964).

У 1944 році колектив у складі хору, танцювального колективу й оркестру народних інструментів дав свій перший концерт. Колектив першим в Україні виніс на професійну сцену народну манеру виконання гуртового співу.

Григорій Верьовка – автор пісень, інструментальних композицій, обробок українських народних пісень. Протягом усього життя збирав і записував народні пісні в різних областях України. Провідне місце в його творчій спадщині належить хоровим творам. Чимало пісень композитора стали народними, наприклад "І в Вас, і в нас хай буде гаразд!", "Там, на горі за Дніпром" та інші.

У 1948-1952 роках Григорій Гурійович був Головою правління Спілки композиторів УРСР (нині Національна спілка композиторів України). Він Лауреат Державної премії СРСР (1948), Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1968, посмертно).

Помер у 1964 році і похований на Байковому кладовищі. У 1965 році Державному українському народному хорові присвоєно ім’я Григорія Верьовки і звання заслуженого, згодом звання академічного (1971), а з 1997 йому надано статус Національного. То ж нині це добре відомий як в Україні так і далеко за її межами Національний заслужений академічний український народний хор України імені Г. Г. Верьовки