На початку січня 1944 року війська 1-го Українського фронту вступили на територію нашої області. Першим населеним пунктом, визволеним від нацистського ярма, було село Ганнопіль Славутського району. Це сталося 1 січня 1944 року. Разом з партизанами краю звільнили також Славуту, Плужне, Ізяслав. 11 лютого 1944 року штурмом було взято Шепетівку.
Вранці 4 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту знову перейшли у наступ, розпочавши Проскурівсько-Чернівецьку операцію. Армія прорвала оборону противника і здійснила небачений кидок на південь.
Сильно укріпленим виявився Проскурів. Навколо міста нацисти сконцентрували понад 500 танків, артилерію, піхоту. Проскурів був важливим стратегічним пунктом для німців. Адже в ньому дислокувалися штаби групи гітлерівських армій "Південь" та 1-ої танкової армії. Місто стало центром із забезпечення армійських підрозділів провіантом, пальним та амуніцією, що зберігалися на 25 складах. Через нього проходила важлива залізнична лінія, яка забезпечувала технікою та провіантом всі південні формування німецької армії. Німці збиралися до останнього утримувати важливий для них у стратегічному відношенні пункт. Ними завбачливо було створено розгалужену систему мінних полів, сконцентровано значну чисельність артилерії та вкопано в землю танки для стрільби прямою наводкою.
Два тижні наші війська у важких боях намагались зламати німецькі оборонні рубежі на північних підступах до Проскурова. Вирішальним стало 24 березня. У цей день 304-а стрілецька дивізія раптовою атакою оволоділа Лезневим. Частини 127-ї дивізії атакували Гречани, а розвідники 2-ї повітряно-десантної дивізії з боєм увірвалися в Ружичну. Таким чином, місто було оточене, шляхи відступу ворогу відрізані. За цих умов відтягувати час було небезпечно, тому було вирішено звільняти Проскурів в ніч на 25 березня.
Атаки на місто почалися одночасно з різних напрямків. Підрозділи 107-го корпусу захопили залізничну станцію, аеродром, обласну, а потім міську лікарні. Через кам'янецький і фельштинський переїзди воїни 2-ї повітряно-десантної дивізії пробились до центру міста, інші військові з'єднання вийшли на Заріччя і форсували Південний Буг (біля нинішнього Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту). Атакований з усіх боків ворог намагався вирватися з міста. Запеклий бій точився в усіх куточках міста при підтримці артилерії і масованих ударів з повітря. Проскурів звільнили під ранок 25 березня.
Під час боїв за місто було знищено 1700 солдатів та офіцерів противника, 15 танків, 38 гармат, 1060 автомашин та бронетехніки, захоплено чимало трофеїв.
В оперативному зведені Радінформбюро про визволення військами м. Проскурова та інших населених пунктів Кам'янець-Подільської області 25 березня 1944 року вказується: "Війська 1-го Українського фронту після упертих боїв 25 березня штурмом оволоділи містом і великим залізничним вузлом Проскурів - сильним опорним пунктом німців і, продовжуючи розвивати наступ, з боями зайняли понад 150 населених пунктів...".
Люди радо зустрічали визволителів. У боях за оволодіння містом воїни проявили масовий героїзм: 31 частині та з'єднанню присвоєне почесне найменування "Проскурівських".
Документальний фільм, знятий у березні 1944 року.
На плівці м. Проскурів (нині Хмельницький) після звільнення від окупантів. Без звуку.
28.02.2014 р., 25.03.2016 р.
Останнє оновлення 20.03.2024 р.
Використані джерела:
Єсюнін С. Місто Хмельницький: історія, події, факти / С. Єсюнін. – 2-ге вид., доповн. – Хмельницький, 2008. – 126 с.
Проскурівсько-Чернівецька операція – видатна подія Другої світової війни: Збірник документів і матеріалів / упоряд. : М. П. Вавринчук, О. М. Завальнюк, П. Я. Слободянюк ; Держ. архів Хмельниц. обл., Кам.-Под. ун-т Огієнка – Хмельницький : [Б.в.], 2009. – 385 с.
На початок
Версія для друку
