Звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» присвоєно
рішенням п'ятдесят другої сесії
Хмельницької міської ради №1 від 26 серпня 2015 року.

Бабак Іван Іванович народився 23 березня 1923 року в с. Великий Букрин Миронівського району Київської області. В червні 1941 року закінчив Ржищівське педагогічне училище, отримав професію вчителя.

У перший день Другої світової війни добровольцем записався до лав Червоної Армії, а вже наступного дня був направлений Ржищівським райвійськкоматом у Київське танко-технічне училище. Разом з іншими курсантами брав участь в обороні столиці України м. Києва, яка почалась 11 липня, а закінчилась 19 вересня 1941 року. Так розпочався славний бойовий шлях танкіста Івана Бабака.

Після прискореного випуску із училища влітку 1943 року Іван Бабак у складі 25-го танкового корпусу  бився з німецькими панцирниками у великій і значущій битві – на Курській дузі, де у запеклих боях отримав три поранення, довго лікувався. У госпіталі його знайшла перша нагорода – медаль «За відвагу».

А після одужання – знову фронт, знову бої: на Ленінградському фронті, битва за Нарву, визволення Естонії (1944-1945 рр.). Серед спогадів ветерана значне місце займає запекла битва за Нарву, яку Гітлер назвав «воротами в Німеччину» і за наказом якого естонське місто було укріплене так, що вважалося нездоланним. Досить сказати, що в 45-му гвардійському танковому полку, в якому Іван Бабак служив заступником командира роти з технічної частини, в ході цієї операції змінили три склади танків. Там Іван Іванович був двічі поранений.

Згодом, ставши командиром танкової роти, брав участь у визволенні від фашистів острова Сааремаа і островів Моонзундського архіпелагу в Балтійському морі. У місті Клаго наші танкісти звільнили з полону велику групу військовополонених.

Фронтове життя танкістів було надзвичайно коротким, екіпажі машин змінювались у боях за лічені дні, але старшому лейтенанту Бабаку пощастило зустріти День Перемоги, щоправда, з п'ятьма пораненнями.  Це було у звільненій столиці Естонії, Таллінні. Іван Бабак пройшов шляхами Другої світової війни з першого до останнього дня, почавши свій бойовий шлях з курсанта, а закінчив командиром танкової роти легендарних Т-34.

Бойові заслуги Івана Івановича високо оцінила Батьківщина. За звільнення Нарви він отримав другу медаль «За відвагу», а за звільнення столиці Естонії Таллінна – орден Червоної Зірки. За мужність і героїзм на фронтах він був нагороджений орденами Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни І ст., Знаком Пошани, медалями «За бойові заслуги», «За оборону Києва» та іншими – всього 40 урядових нагород. Він – Почесний ветеран України, нагороджений Почесною відзнакою Хмельницького міського голови і визнаний «Людина року – 2012» у номінації «Гордість краю». Багаторазово нагороджувався Почесними грамотами міського голови м. Хмельницького, Хмельницької ОДА, Мінавтотранспорту України, Міністерства Оборони та іншими.

Після війни молодого, але вже досвідченого командира-танкіста командування з армії не відпустило. У 1949 році І. Бабак вступив, а у  1955 році закінчив інженерно-танковий факультет Московської військової академії бронетанкових та механізованих військ. Служив у Сибіру, Німеччині, військовим радником брав участь в арабо-ізраїльській війні. Згодом доля привела до м. Хмельницького, де з 1965 року по 1975 рік Іван Іванович служив на посаді заступника командира 17-ої гвардійської мотострілецької дивізії з технічної частини. Загалом в лавах армії прослужив більше 30 років.

Іван Іванович Бабак ініціатор, конструктор та виробник танка-пам'ятника, єдиного в світі марки Т-34-76-85, який в квітні 1967 року був встановлений біля Будинку офіцерів, як пам'ятник визволителям м. Проскурова від німецько-фашистських загарбників. В теперішній час танк встановлений в Сквері танкістів на перетині вулиць Кам'янецької та Сковороди.

Після звільнення з військової служби працював заступником начальника облуправління «Хмельницькавтотехобслуговування», згодом замісником начальника обласного об'єднання автостанцій з безпеки дорожнього руху – ревізором з безпеки дорожнього руху Міністерства автотранспорту України. Брав активну участь у будівництві Хмельницької автостанції №1, в реконструкції автостанцій №№2 і 3.

Іван Іванович займається громадською діяльністю та військово-патріотичним вихованням молоді. Він – член обласної та міської рад організації ветеранів України, член правління міського товариства інвалідів ВВВ та Збройних сил, почесний голова ветеранської організації 17-ої гвардійської мотострілецької дивізії, член рад музеїв 17-ої гвардійської мотострілецької дивізії та однополчанина-танкіста, Героя Радянського Союзу Володимира Вайсера.

Іван Бабак є автором книги спогадів «С уважением к прожитому. Воспоминания танкиста», а також самобутнім художником. Написав більше 200 картин. Частина цієї колекції побувала на двох персональних художніх виставках у місцевому музеї. 

Звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» присвоєно за
активну громадську діяльність, вагомий особистий внесок у патріотичне виховання
молоді міста Хмельницького, багаторічне служіння Батьківщині та міській громаді.

15.07.2016 р.

Використані джерела:

1. Івану Бабаку – 90 років // Проскурів. – 2015. – №28. – 16 липня. – С. 5
    
2. Михайловський І. У боях його смерть не здолала / Іван Михайловький // Проскурів. – 2015. – №28. – 16 липня. – С. 12
    
3. Підтримуємо кандидатуру Івана Бабака / Григорій Атаманюк, Григорій Богуцький, Микола Марусяк // Проскурів. – 2015. – №29. – 23 липня. – С. 4 
    
4. Почесні громадяни міста Хмельницького : збірник / Хмельницька міська рада ; відп. за вип. Г. Мельник. – Хмельницький : Сторожук О.В., 2020 – 152 с.
    
5. Рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» [Електронний ресурс] // Хмельницька міська рада : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:http://khmelnytsky.com (дата звернення 15.07.2016). – Назва з екрану.
    
6. Салій І. Спогади фронтовика Івана Бабака / Ірина Салій // Проскурів. – 2012. – №18. – 3 травня. – С. 4 
    
7. 1418 днів і ночей танкіста Івана Бабака [Електронний ресурс] // Міністерство оборони України : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://www.mil.gov.ua  (дата звернення 15.07.2016). – Назва з екрану.

 © Хмельницька міська центральна бібліотека
Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів 

Підготувала: Галина Єсюніна