Архімович Л. Б. Історія української музики. Т. 1 : Від найдавніших часів до середини XIX ст. / Л. Б. Архімович, М. К. Боровик, Т. П. Булат та ін. – Київ : Наукова думка, 1989. – 448 с.

Перший том охоплює період від найдавніших часів до середини XIX ст. Значну увагу приділено народній творчості, зокрема думам, обрядовим та історичним пісням, інструментальній музиці й народному інструментарію. Досліджуються музична культура Київської Русі, культова й світська музика. В окремих розділах висвітлено музичне життя, спеціальну освіту, перші зразки му­зично-теоретичних праць. Особливе місце посідає аналіз композицій М. Дилецького, М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя та ін. Хорова музика виділена як основний жанр тогочасної музичної творчості.

Беляєва М. В. Історія української музики : 1917-1941 / М. В. Беляєва, Т. П. Булат, М. М. Гордійчук та ін. – Київ : Наукова думка, 1992. – 616 с.

Том присвячений музичній культурі України 1917-1941 рр. Простежується становлення окремих жанрів творчості композиторів – масової пісні, хорової, оперної, симфонічної, камерно-вокальної та інструментальної музики, висвітлюється розвиток фольклору, організація музичного життя та спеціальної освіти. Розглядається творчість М. Леонтовича, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, А. Штогаренка, Ю. Мейтуса, М. Вериківського, Г. Верьовки та інших композиторів.

Газета «Подільські вісті»

Слободянюк Т. Повернення Костя Місевича: бандурист / Т. Слободянюк // Подільські вісті. – 2016. – 12 січ. – № 3. – С. 2.

Читати статтю

Газета «Проскурів»

Салій І. «Золоті струни» бандури об'єднали країну: фестиваль-конкурс, організаторами якого стали міське і обласне управління культури / І. Салій // Проскурів. – 2012. – 5 квітня. – № 14. – С. 14.

Читати статтю

З серпня 1992 року два рази на тиждень у форматі А4 по 8 шпальт виходить громадсько-політична газета«Проскурів». А з 2000-го року газета стає тижневиком, виходить регулярно у форматі А3 на 16 сторінках, стає спершу двоколірною (1-16 стор.), а з 2005-го повноколірною (1, 8-9, 16 стор.). Сайт газети http://proskuriv.info/

Журнал «Українська культура»

Грабська А. Ярослав Джусь: «Під бандуру не можна співати хіба що блатняк» / А. Грабська // Українська культура. – 2012. – № 9. – С. 64.

Читати статтю

Лавров Ф. І. Кобзарі : нариси з історії кобзарства України / Ф. І. Лавров – Київ : Мистецтво, 1980. – 254 с. : іл.

Монографія Ф. І. Лаврова – результат тривалого і копіткого дослідження історії кобзарства, діяльності найвидатніших його представників – О. Вересая, І. Кравченка-Крюковського, Т. Пархоменка, М. Кравченка, І. Кучугурн-Кучерейка, Ф. Кушяерика, Є. Мовчана та інших, мистецтво яких має велике соціально-культурне і пізнавально-виховне значення. Ф. І. Лавров понад 40 років займався вивченням дожовтневого і радянського кобзарства, що дало йому можливість створити яскраві оповіді про життя, творчі подорожі кожного народного співця, допомогло розкрити особливості, красу й принадність їхніх характерів та обдаровань. Розрахована як на фахівців, так і на ши­роке читацьке коло любителів народного мистецтва.

Литвин М. С. Струни золотії : повість-есе / М. С. Литвин. – Київ : Веселка, 1994. – 118 с. : іл.

В історії України є унікальне явище, що поєднує в собі невичерпну душу, незламну волю, співучий талант нашого народу, – кобзарство.

Українські Гомери впродовж віків невтомно сповідували визвольні ідеї, оспівували героїку й незламний дух співвітчизйиків. Сліпі, вони крізь темінь уярмлення випромінювали світло правди і свободи, гнані, вони проповідували дух боротьби й незалежності, поневолювані, вони були провісниками волі. Виходці з народу, вони представляли весь народ. Недарма й наш ге­ніальний поет Тарас Шевченко дістав високе й одухотворене ймення Кобзар.

До сонму славного й невмирущого племені кобзарів належить і автор цієї повісті-есе, в якій він схвильовано й проникливо розповідає про історію кобзарського мистецтва, творчу й вико­навську майстерність Боянів минулих часів, б'є у всі дзвони, щоб найзапашніші квіти українсь­кого фольклору – козацькі думи – «не вмерли, не загинули».

Нечепа В. Г. Рід козацький величавий / В. Г. Нечепа. – Київ : Емма, 2011. — 560 с : іл.

Чи не найдовше ведичні знання як високі духовні традиції зберігалися серед українства – в козацтві. "Маємо повернутися до борозни отців наших", – заповідано нам у "Велесовій книзі". Ця праця Василя Нечепи, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, старшого наукового співробітника Національного науково-дослідного інституту Українознавства та всесвітньої історії, старшого викладача Чернігівського Національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка переконує в тому, що спадкоємність у збереженні духовних скарбів, традицій характерництва існує. І запорукою тому є невмируща українська народна пісня.

Погребенник Ф. П. Наша дума, наша пісня / Ф. П. Погребенник. – Київ : Музична Україна, 1991. – 208 с. : іл.

Книжку складають тридцять науково-дослідницьких нарисів про популярні українські народні пісні та пісні літературного походження історичного, революційного й ліричного характеру.

Автор книжки – доктор філологічних наук, лауреат Державної премії Української PCP ім. Т. Г. Шевченка, один з вете­ранів народної хорової капели АН УРСР – протягом тривалого часу досліджує історію виникнення, побутування, еволюцію пісень, що стали дорогоцінним надбанням народнопоетичної творчості українського народу, вагомим внеском у духовну скарбницю людства.

Пошукові розвідки автора написані живою, образною мовою, розраховані на якнайширші кола читачів, супроводжують­ся мелодіями пісень, текстами, а також перекладами деяких з них російською, польською, німецькою та італійською мовами.

Книжка розкриває нові сторінки історії та культурного функціонування досліджуваних пісень.

Хоткевич Г. М. Музичні інструменти українського народу / Г. М. Хоткевич. – Харків : [б. в.], 2002. – 288 с. : іл.

Монографія корифея української культури Гната Мартиновича Хоткевича (1877-1938 рр.) є першою історичною розвідкою, присвяченою опису народних музичних інструментів, поширених на теренах України здавна і до 30-х років XX століття.

Черемський К. П. Традиційне співоцтво: Українські співці-музиканти в контексті світової культури : наукове видання / К. П.Черемський. – Харків : Атос, 2008. – 248 с. : іл.

Книга присвячена традиційному українському співоцтву, його походженню та історичним особливостям розвитку. На основі запропонованого автором нового концептуального підходу і залучення нових маловідомих джерельних матеріалів у роботі, вперше в українському мистецтвознавстві, здійснено системне дослідження форм і груп традиційного українського співоцтва, висвітлено феномен цього явища у контексті світової культури.

Черемський К. П. Шлях звичаю / К. П. Черемський  – Харків : Глас, 2002. – 445 с. : іл.

Дослідження присвячене маловідомим сторінкам виникнення і розвитку українського епічного співоцтва. На основі архівних матеріалів, наукових дже­рел і польових записів подається диференційований розгляд набутку "незрячого" кобзарського і "зрячого" бандурницького відгалужень української співоцької традиції. Значну увагу приділено аналізу взаємодії між кобзарством і бандурництвом у різні періоди історії, осмислюється перспектива функціонування традиційних співоцьких форм у сучасну пору.

Окремі розділи присвячено визначним дослідникам епічної спадщини, подвижникам та ентузіастам виконавства на традиційних кобзарських інструментах. Розвідка відкриває цікаві матеріали сакральної "вустинськоі" спадщини незрячих співців, розповідає про окремі "паракобзарські" функції мандрівного співоцтва. Уперше систематизовано також матеріали з історії Слобідського кобзарського цеху.

Черкаський Л. М. Українські народні музичні інструменти / Л. М. Черкаський. – Київ : Техніка, 2003. – 264 с.

У книжці висвітлено важливу і багатогранну роль народних музичних інструментів у суспільно-культурному житті української нації. Характеризуючи кожний музичний інструмент, автор простежує його походження, еволюцію, конструктивні зміни, основні прийоми гри, сферу побутування. Крім музичних інструментів, використовуваних у музичному побуті України, йдеться також про інструменти професіональних музикантів, оркестрів народних інструментів, ансамблів та капел бандуристів.

Книжка розрахована на широкий загал читачів, а також може бути навчальним посібником українського інструментознавства для студентів вищих і середніх спеціальних нав­чальних закладів, викладачів музики в спеціальних та загально­освітніх школах.

Чубинський П . П. Мудрість віків : у 2 книгах. Кн.1. / П. П. Чубинський. – Київ : Мистецтво, 1995. – 224 с. : іл.

На середину XIX – початок XX ст., час значного національного піднесення в Україні, припадає пора формування народознавства як науки. Однією з найколоритніших постатей серед плеяди визначних дослідників був П. П. Чубинський. У центрі уваги вченого – світ уявлень та розумінь нашого народу. Фольклорно-етнографічні дослідження П. П. Чубинського стали ледь не енциклопедичним посібником з народної духовної культури.

"Мудрість віків" увібрала в себе незначну частину обширу творчої спадщини видатного вченого: міфологія, вірування, народний календар, загадки, звичаї, обрядовість. Цікавий ілюстративний ряд видання слугуватиме матеріалом, який поглибить читацьке сприйняття.

Шалак О. І. Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях XIX – початку XX століття / О. І. Шалак. – Київ : Освіта України, 2014. – 464 с.

У монографії здійснено комплексний аналіз фольклорних колекцій і наукової спадщини фольклористів – дослідників Поділля, визначено їхні прогресивні текстологічні принципи. Розкриття актуальних для XIX – початку XX ст. проблем, порушуваних у фольклористичних працях і пе­ріодиці, поєднано з висвітленням едиційних засад видань, у яких опубліковано український фольклор подолян. Процес розвитку науки про усну традиційну культуру на Поділлі осмислено в контексті основних етапів історії української фольклористики та її особливостей в регіоні.