Розфарбовую свою душу:
Сіре – в синє, а чорне – зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна.
Марія Дем'янюк
Дем'янюк Марія Борисівна народилася 17 квітня 1970 року у селищі міського типу Баранівці Житомирської області.
Після закінчення Баранівської середньої школи №1 здобула вищу освіту за спеціальністю учитель російської мови та літератури у Житомирському державному педагогічному інституті імені І. Я. Франка.
У 1995-1999 рр. – навчалася в аспірантурі НАНУ Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. Захистила дисертацію на тему «Еволюційні процеси в українські прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Форми та функції внутрішньомонологічного мовлення».
Дем'янюк М. Б. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри філософії та політології Хмельницького національного університету.
Крім наукової та викладацької діяльності, Марія Борисівна присвятила себе літературній творчості. Поетеса та казкарка є членом Всеукраїнської громадської організації «Спілка християнських письменників України» (СХПУ), Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», лауреатом І ступеня в номінації «Поезія для дорослих» III Всеукраїнського літературно-поетичного конкурсу-фестивалю Якова Бузинного (м. Луцьк, 2018), Літературної християнської премії 2018 року за книгу-дослідження «Синергія гуманізму, етики та естетики як основа діяльності СХПУ», літературно-мистецького конкурсу імені Всеволода Нестайка (2019). У 2015-2017 рр. письменниця брала участь у літературно-мистецькому фестивалі «Слово єднає!»
Перу Марії Борисівни належать збірки «Кленова пісня», «Акварельні візії», «Марійчині казки», «Небесна чудасія». Неодноразово твори письменниці друкувалися в літературно-художніх альманахах, у періодичних виданнях.
М. Кульбовський відзначив алегорично-метафоричне світосприйняття митця: «Вона вміє розірвати ланець реальності і бачити навколишній світ не спектрально (багатоколірно, багатовимірно), як у дорослих, а по-дитячому діаметрально: світло-темрява, добро-зло... Вміє «одухотворювати» світ звірів, птахів, рослин: змусити їх мислити людськими категоріями, розмовляти між собою. У неї «Фіалками сміється весна» (поетична збірка «Кленова пісня»). «Небо зорями дивиться, місяцем усміхається. Задивилася...» (збірка «Акварельні візії»)...»
«Небесна чудасія» – книга, яку залюбки читатиме молодше покоління. Адже всі казки Дем'янюк М. Б. утверджують ідеали добра, справедливості, краси, дружби, взаємодопомоги у світі, дотичному до нашого. Закладені змалку морально-етичні норми людського співіснування, обов'язково зійдуть щедрим і добірним врожаєм у душах дітей.
Хмарки – гойдалки для мрій,
Ти поглянь на них мерщій:
Там блакитне сяйво ллється,
Небо золотом сміється,
Сонце в центрі каруселі
Вертить промені веселі.
Мріяння яскріють дивні,
Але є й хмаринки сливні,
Бо лишилися без мрії,
Їм сльозинки сріблять вії.
Мрію садови хучіше, –
Буде в небі веселіше!
(казка «Мрії хмаринок»)
У книжечці «Марійчині казки», адресованій маленьким читачам, представлені твори, які занурюють дітей у загадковий світ природи, знайомлять їх з рослинним, тваринним світом, навчають щирому і дружньому спілкуванню. «Ця неймовірно щира книга – свідчення світлого, оригінального роздуму авторки, здатного до казкових відкриттів. Невимушена природність оповіді відображає особливості сприйняття авторкою життя, вражає відвертістю у відтворенні дитячого дивосвіту і перших жагучих відчуттів маляти», – так відзначає майстерність письменниці Микола Кульбовський. Мистецтвознавець також помітив, що «самі назви «Марійчних казок» – «Таємниця сріблястої ложечки», «Троянди сперечалися», «Урок доброти», «Чарівні слова», «Чуйне дзеркало», «Зимова пиши вилочка» та інші – окреслюють дитячий дивосвіт, який вчить малят любити птахів, звірів, дерева, спонукають робити добро. Її казки зачіпають екологію природи й екологію дитячих душ».
Яскравим прикладом є казка «Мудрість дерев»:
« ...Матусю! Поглянь, яка гарна гілочка, – сказав Василько, простягаючи мамі щойно відламану тендітну гілку берізки. – Ось який гнучкий прутик тепер у мене...»
Мама захоплення синочка не поділяла. Тактовно і лагідно пояснила, що «берізці боляче». «...Ти, мабуть, неодноразово чув, що не треба нищити дерева, ламати гілки, але щойно я зрозуміла, що ті слова не запали тобі в душу».
Пояснила синові, що дерева, окрім користі, «ніколи нікого не ображають, нікому не роблять зле, не сердяться. Вони дуже добрі.... Наповнюються міццю землі й дарують це нам, людям».
А на завершення зрештою додала:
«...Дерева хоча і мовчать, є джерелом доброти і спокою. Тож треба цінувати добро і турботу, інакше світ знову наповниться сердитими створіннями, які породжують темряву!»
Глибоким філософським змістом пройнята християнська поезія Марії Борисівни.
Коли стихає все і чути голос серця,
Душа вміщає в собі цілий світ,
В надії дивишся у небо, що озветься,
Той, хто створив для тебе Заповіт.
Небесна синь огорне ніжно землю.
Буянять трави від пречистих сліз.
Господь "люблю" тихенько промовляє
Ромашки квітом, шепотом беріз.
І вогник липи проникає в душу.
Духмянить ладан із яскравих віт.
Туман ранковий стелиться по суші
І фіміамом очищає світ.
І я несміло попрохаю в неба,
Щоби тривала довго тиха мить.
Ранкове сяйво пригорну до себе.
Почую шепіт: Бог тебе хранить...
Пісні для дітей на слова поетеси Марії Дем'янюк (музика - Миколи Ведмедері) - тексти та ноти.
Бібліографія:
1. Дем'янюк М. Б. Небесна чудасія : казки / М. Б. Дем'янюк. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2019. – 115 с. : іл.
2. Дем'янюк М. Б. Марійчині казки : казки / М. Б. Дем'янюк. – 2-ге вид., допов. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2018. – 96 с. : іл.
3. Слово єднає! : літ.-публ. альм. Вип. 1 / Хмельниц. міськрада, Упр. культури і туризму Хмельниц. міськради ; Хмельниц. міська ЦБС; ред.-уклад. Т. С. Козицька, В. Ц. Міхалевський. – Хмельницький : Цюпак А. А., 2018. – 312 с. : фот.
4. Кульбовський М. Дивосвіт «Марійчиних казок» / М. Кульбовський // Проскурів. – 2018. – 1 листоп. – № 44. – С. 14.
5. «Розфарбовую свою душу..» - духовна лірика від Марії Дем'янюк [Електронний ресурс] // Мала сторінка. – Режим доступу : https://mala.storinka.org (дата звернення 31.03.2020). – Назва з екрану.
6. Дем'янюк Марія Борисівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org (дата звернення 31.03.2020). – Назва з екрану.
На початок
Версія для друку
