![](http://cbs.km.ua/uploads/images/line.png)
![Володимир Рибак](https://www.cbs.km.ua/uploads/images/news/news 2022/heroi_volodymyr_rybak.jpg) |
РИБАК
Володимир Анатолійович |
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії
Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року.
Народився Володимир Анатолійович 21 червня 1970 року в селі Видошня Ярмолинецького району в українській родині Галини Микитівни та Анатолія Самойловича Рибаків. Після закінчення Михайлівської загальноосвітньої школи у 1987 році вступив до Кам’янець-Подільського державного університетуімені Івана Огієнка, здобув фах вчителя фізичної культури.
Володимир Рибак – з діда прадіда українець. Любив працю на власній землі. Його доброта і чесність гідні лицарів великих. Історія, географія, вдосконалення мови, хоч закінчив факультет фізичної культури, були його духовними орієнтирами. У вільну хвилину зачитувався і аналізував, розумів, що українська земля, то скарб нації і її треба берегти і захищати як зіницю ока. Володимир був освічений, працьовитий, інтелектуальний, відповідальний і організований. Ці риси заклали в нього батьки, які виховували дітей в любові, злагоді і праці.
Володимир пішов на війну 24 лютого 22-го добровольцем. Він з тих, хто перший йде у бій. 1 березня повідомив дружині Олені: «Все! Я записався!». Олена не вмовляла. Її стриманість і розуміння варті криці.
Проходив підготовку на Яворівському полігоні. Був там, коли прилетіло 13 березня 22-го… Янголи крилами обійняли, вижив під час обстрілу. Після важкої травми ноги знову повернувся на полігон, був зарахований у ряди 53-ої окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха. А далі Покровське Донецької області і Бахму… Та сталева фортеця, яка ворогу не позубах і де вже так багато наших воїв до Бога полетіло… «Не хвилюйся, я біля Бахмуту!», - спокійно повідомив Олені. Рід, родина для Володимира було святе і так навчив своїх синів: триматися разом, стояти горою один за одного. Завжди був підтримкою для сім’ї свого брата Анатолія. Любив своїх племінників Олю і Дмитра, який теж воює. Вкладав у них частинку власної душі. Був сильний волею, ніколи не жалівся. За добу дзвонив Олениному сину Андрію, якому був за рідного батька: «Дивись за мамою, ти – старший!». Такі як Володимир – це душа української землі і серце української нації. Скривдити іншого не в їхніх правилах, але справедливість – це кисень їхнього життя.
Свій трудовий шлях Володимир починав у рідній Михайлівській школі вчилем фізичної культури. У листопаді 1994 року пішов служити у органи УМВС України, отримав звання старшого лейтенанта поліції. У листопаді 2000 року був призначений начальником загону охорони «Варта» при відділі Державної служби охорони при Хмельницькому міському відділі УМВС. А ще працював на посаді директора підприємства «Шелтер Плюс». «Завжди з відданістю та відвагою ніс службу, був людиною слова та вмів знайти підхід до кожного», - згадує його дружина Олена.
Володимиру б ще жити, а його душа вже у Небесному Легіоні… Війна обірвала життя Героя на 52-у році. 8-го вересня він загинув під час боїв за Бахмут. У Хмельницькому віддали останню шану Володимиру Рибаку 15 вересня. На прощання з ним прийшли рідні, друзі, побратими та інші містяни. Поховали Володимира Рибака у селі Михайлівка на Ярмолинеччині.
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно
за видатні заслуги перед українським народом
та Хмельницькою міською територіальною громадою.
02.03.2023 р.
Останнє оновлення 12.06.2024 р.
![](http://cbs.km.ua/uploads/images/line.png)
Для створення довідки використано матеріали з наступних електронних ресурсів:
![](http://cbs.km.ua/uploads/images/line.png)
© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади
Підготувала: Оксана Василишина, редакторка ЦПБ