Старший солдат. Військовослужбовець 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» ЗСУ.
Народився 20 вересня 1994 року в селі Великий Чернятин Старокостянтинівського району Хмельницької області.
З 2001 по 2009 роки навчався в ЗОШ №21, згодом – у Хмельницькому університеті економіки та підприємництва.
Роман Вовк захищав країну ще до повномасштабного вторгнення. У 2017 році був призваний на строкову військову службу. У 2018 підписав контракт. Після закінчення контрактної служби до повномасштабного вторгнення рф працював у Хмельницькому.
2 березня 2022 року пішов добровольцем на фронт. Воїну виповнилося 28 років.
Тітка дружини Романа пані Людмила розповіла: «…Він втретє пішов до лав армії. Був розвідником. Мав великий досвід у цій справі. Він багато пережив. Дуже багато боїв було. Це був чесний та вірний молодий хлопець, який любив свою сім'ю та країну».
Роман Вовк загинув під час запеклого бою 2 жовтня 2022 року в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району, що на Донеччині.
Побратим Дмитро каже: «У нього завжди були тільки позитивні думки. Це був хороший хлопець. Він постійно підтримував усіх. Якщо треба – завжди допомагав. Ми з ним служили разом протягом трьох років. Його мобілізували ще у 2018 році. Я весь час пригадую, як він посміхався й жартував. Загалом ніколи не сумував. Декілька місяців тому ми з ним списувалися. Домовлялися, що зустрінемося. Але, на жаль…».
7 жовтня з Героєм прощався Хмельницький. Без батька залишився 4-річний син.
Указом Президента України 269/2023 від 10.05.2023 нагороджений посмертно Орденом "За мужність" ІІІ ступеня.