Молодший сержант. Військовослужбовець 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша ЗСУ.
Народився 9 травня 1993 року в Хмельницькому. Навчався у Хмельницькому колегіумі імені Володимира Козубняка та в Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному коледжі на спеціальності «Товарознавство та комерційна діяльність». Завершивши навчання, працював торговим представником.
У липні 2015 року одружився з коханою Юлею. Народився первісток Дмитрик. Сергій працював, а дружина ростила сина. У Сергія була особлива мрія – писати книги, стати письменником і журналістом. Він і писав цікаві та змістовні оповідання. Але залишив мрію на майбутнє – коли буде час. Також мріяли з дружиною відкрити власну справу.
Після початку повномасштабної війни Сергій відправив вагітну Юлю з Дмитриком у Польщу, де й народився маленький Святослав. Проте згодом Юлія з дітьми приїхала до батьків на Здолбунівщину.
23 лютого 2023 року був призваний Хмельницьким ОМТЦК до лав ЗСУ. Пройшов військовий вишкіл у навчальному центрі на Рівненщині, після чого був направлений до Естонії, де проходив навчання за програмою «Infantry 5-week Basic Combat Course». Вже в Україні пройшов навчання на молодшого командира і був призначений на посаду командира відділення 68-ї Окремої Єгерської Бригади імені Олекси Довбуша. З травня місяця на фронті. Виконував бойові завдання на Донеччині в районі населеного пункту Бахмут. У липні приїхав у десятиденну відпустку, після чого вирушив на Луганщину.
Ще 30 липня Сергій зателефонував та попередив, що не буде на зв'язку кілька днів, а вже 1 серпня 2023 року загинув поблизу населеного пункту Твердохлібове Сватівського району Луганської області від численних уламкових поранень, не сумісних з життям, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу позицій бригади.
Воїну було 30 років. Без батька залишилося двоє синів. Попрощалися із захисником у Здолбунові 5 серпня.
Сергій Вольєв посмертно нагороджений відзнакою «Хрест воїна-єгеря» І ступеня.