Сержант. Захищав Україну в лавах 3-ї окремої штурмової бригади, 3-ї штурмової роти, 2-го штурмового батальйону.
Желінський Олександр Анатолійович народився 16 лютого 1984 року в Хмельницькому.
З 1990 по 2001 рік навчався в Хмельницькій загальноосвітній школі №15.
З 2001 по 2007 рік навчався у Хмельницькому національному університеті.
В лави ЗСУ пішов добровольцем в серпні 2022 року. Після навчань на Тучинському полігоні біля Рівного, з вересня 2022 року по травень 2023 перебував на фронті.
Загинув 8 травня 2023 року в районі міста Бахмут Донецької області.
15 травня хмельничани віддали останню шану подвигу 39-річного Олександра Желінського. Проститися з ним прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади.
За словами воїна-побратима Валерія, Олександр був хорошим побратимом і люблячим батьком. Його улюбленим хобі був його домашній виноград, за яким він любив доглядати.
«Ми з ним дуже часто спілкувалися. Та й загинув він в п'яти метрах від мене в окопі. Прилетіла міна», — розповів побратим загиблого.
Розповів побратим Олександра: "Мало хто його міг перегнати на тренуваннях, мало хто його міг перевершити у військовій справі, йому давалося все і завжди з легкістю і з посмішкою. Майстер на всі руки. Коли були вихідні, інструмент у руках його горів. «Саня, поможи, Саня, навчи, Саня, розкажи». «Зараз, хлопці, докурю і все зроблю». Безвідмовний, сміливий, завжди з холодною головою й виваженим розумом. Його сміливості заздрили бойові командири, які побачили набагато більше боїв".
Похований на Алеї Слави, що у мікрорайоні Ракове.
У нього залишилися дружина і двоє синів.
На початок
Версія для друку
