|
СІКОРСЬКИЙ
Анатолій
Тадеушович
|
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно рішенням позачергової тридцять третьої сесії
Хмельницької міської ради від 15 вересня 2023 року.
Військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Збройних сил України, старший солдат.
Сікорський Анатолій Тадеушович народився 9 липня 1977 року в селі Райківці.
Все життя проживав у Хмельницькому.
У 2014 році пішов в добровольчий батальйон.З 2016 року був учасником АТО/ООС та проходив військову службу за контрактом.
Перед повномасштабним вторгненням російської армії в Україну Анатолій підписав черговий контракт терміном у п'ять років.
11 березня 2022 року після авіанальоту противника на населений пункт Варівськ, що у Вишгородському районі Київської області, вважався зниклим безвісти.
Йому навіки залишиться 44 роки.
18 жовтня 2022 року із Анатолієм Сікорським попрощалися у Хмельницькому рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади.
Розповідає головний сержант батареї, де проходив службу загиблий, Микола Кучер. Каже, із загиблим військовослужбовцем був знайомий з 2019 року. "Знайомство з Анатолієм для мене було подією, яку я запам'ятаю на все життя. Знайомство з ним було, коли я спускався в бліндаж, в якому ми мали ночувати, Анатолій просто ножівкою по металу розпилював гранату, щоб зробити запальничку. Ось це я запам'ятаю на все життя. Напевно, як і більшість наших побратимів",
Микола Кучер каже, що Анатолій цікавився піротехнічними виробами. "Він фанатів від різних боєприпасів, вибухівок, гранат. Він всім переробляв запальнички, напевно всі мали його запальнички з гранати".
"АТО пройшов, з перших днів. І ось кажуть, що його немає. Ще з моїм сином здзвонився. Маму вітав з восьмим березня. І дев'ятого говорив, і 11-ого березня розмовляв телефоном. І все, 11-ого його не стало, ніхто не знав. І ми все сподівалися, що він десь є, може в полоні. Вчора мені син дзвонив і каже все, Толік помер, привозять завтра", – розповідає сусідка загиблого Юлія.
В Анатолія Сікорського залишились донька, дві сестри та мати.
Поховали захисника на кладовищі, що у мікрорайоні Лезневе.
Згідно з Указом Президента України Романа Романюка нагороджено орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).
Звання «Почесний громадянин
Хмельницької міської територіальної громади»
присвоєно за видатні заслуги перед українським народом
та Хмельницькою міською територіальною громадою.
04.04.2024 р.
Для створення довідки використано матеріали з відкритих джерел:
© Центральна публічна бібліотека
Хмельницької міської територіальної громади