Максим ЛОБАНОВСЬКИЙ народився 25 червня 1973 року у Хмельницькому.

Навчався у Хмельницькій ЗОШ №15. Після школи пройшов строкову військову службу у прикордонних військах.

Згодом займався тренуванням дітей у східних єдиноборствах. Працював заступником директора на приватному підприємстві ФБМ торгової марки «Господар», директором спорткомплексу «Кристал», директором філії приватного акціонерного товариства «Солді», директором Хмельницької філії підприємства «Existua».

Активно займався спортом: єдиноборствами, туризмом, гірськими лижами, сквошем, хокейєм. Виступав за хокейну команду рідного міста Хмельницький.

Був дуже щирою та відкритою людиною, дуже любив життя, любив природу, захоплювався підводною риболовлею.

Максим ЛОБАНОВСЬКИЙ з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровольцем пішов на фронт. Служив у 4-ій окремій танковій бригаді навідником в одному з розвідувальних підрозділів, старший сержант.

Загинув воїн, стримуючи наступ ворога, 24 березня 2022 року біля села Суха Кам'янка на Харківщині. Машина, в якій Максим ЛОБАНОВСЬКИЙ їхав на бойове завдання, потрапила під ворожий обстріл. Окупанти не дали можливості українським бійцям одразу евакуювати тіла загиблих побратимів.

Тіло захисника вдалося ідентифікувати за допомогою ДНК-тесту лише у березні 2024 року. Тепер Максиму навіки 48 років…

18 березня 2024 року з Максимом ЛОБАНОВСЬКИМ попрощалися у Хмельницькому.

«Знаю його з дитинства. Я був інструктором зі шкільного туризму, ми з ним зустрічались в походах. Пізніше він одружився на моїй колезі, він був другом сім'ї. Зустрічалися досить часто. У Максима було хобі — риболовля. Він дуже любив природу, Дністер. Взагалі, був дуже щирою людиною», — розповів про Максима ЛОБАНОВСЬКОГО його товариш Віктор ХИМИЧ.

В нього залишилися дружина, донька та брат.

Поховали захисника на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.