25 січня тренінг з медіаграмотності провели в центральній бібліотеці. Тренер – Тамара Козицька. Вона ж засновник і постійний лектор Школи медіаграмотності у Хмельницькому.

Говорили про фактчек. Тема виявилася новою для усіх учасників, серед яких були і випускники міської Школи медіаграмотності, і новачки.

Фактчек займається дослідженням фактів для встановлення їхньої правдивості і точності. Об’єктами такої є публічні заяви та обіцянки, суспільні наративи, публікації в ЗМІ, фото- і відеоматеріали, акаунти, веб-сайти та ін. Щоб зрозуміти, як здійснюється перевірка фактчек, аудиторія учасників тренінгу, перш за все, чітко визначила, що в інформаційному повідомленні є фактом, а що судженням, як виокремлювати факти з тексту.

В ідеалі, звісно, новини мають складатися з перевірених фактів. Якби всі ЗМІ мали свої підрозділи з фактчекінгу, то інформація від них надходила б до нас у чистому та правдивому вигляді. Та, на жаль, інформаційний простір почасти стає засобом маніпуляцій та розповсюдження оманливих заяв, неточних фактів і т. д.

У світі 121 організація займається фактчекінгом (з них – тільки 20! у пострадянському просторі). В Україні це – «Stop-Fake», «Chesno», «DeutschWelle», «БезБрехні», «Checkregion-ua», «Слово і діло», «Гра слів», «Дослівно»,  «VoxCheck». Вони з допомогою відкритих джерел (серед них – міжнародні та державні спеціалізовані ресурси, відкриті дані, офіційні документи, підтверджені експертні висновки і т. д.) дають оцінку правдивості фактів. Працюють за схемою: повідомлення – джерела/докази – вердикт. Вердикт може бути таким: «правда», «технічна помилка», «перебільшення», «маніпуляція», «неправда», «фейк» та ін. І тільки 25% запитів вказаним організаціям вдається задовольнити.

Учасники міських тренінгів з медіаграмотності та випускники Школи медіаграмотності добре знають, що «у кожного ЗМІ є свій власник». Тому пересічній людині як кінцевій ланці у ланцюжку інформаційного споживання необхідно самій вміти перевіряти правдивість фактів, які їй подають. Тамара Козицька наголосила: «Ми перевіряємо не для того, щоб назвати щось неправдою чи маніпуляцією, а щоб встановити істинність і достовірність об’єктів перевірки».

• Як це робити?
• Чому і кому можна і не можна довіряти?
• Яку роль відіграють фото- і відеоматеріали у процесі перевірки?
• Що дасть нам перевірка і як зробити її простою?

Це обговорювали, цьому вчилися, для цього учасники тренінгу з фактчеку групами виконали чимало практичних вправ. «Цікаво було виділяти факти та перевіряти – чи це правда/напівправда/брехня. Особисто здивувала інформація, що є сайти, котрі займаються перевіркою. Виявляється, фактчекери організовують цілі проекти», – Валентина Міхалевська.

«Відзначу актуальність таких тренінгів у період передвиборчих кампаній. Людям варто вміти знаходити правду і доводити її джерелами, аби не дати місце маніпуляціям та популізму», – по завершенню додала теж учасниця тренінгу Оксана Веремчук.