26 лютого – Усесвітній день неквапливості, який уперше відзначили у 2007 році. Ідея візначення цього оригінального свята народилася в емоційних і квапливих італійців, ініціатором стала асоціація «Мистецтво повільно жити», згодом її підтримали представники інших країн.
У День неквапливості у Римі проводиться «Повільний марафон», учасником якого може стати будь-хто. Умови, на перший погляд, прості: трьохсотметрову дистанцію треба подолати не швидше, ніж за 87 хвилин, при цьому жодного разу не зупиняючись.
У Мілані цього дня перехожим, що поспішають, виписують символічні штрафи. Подібні «покарання» вводяться і в інших містах. Чимало італійців надають перевагу тим справам, на які не вистачає вільного часу: відвідують поетичні та літературні читання, музичні концерти, займаються улюбленою справою або просто насолоджуються бесідою у приємній компанії.
Швидкий ритм сучасного глобалізованого життя починає загрожувати не тільки нервово-психічному, але й фізичному здоров’ю людей. Ми постійно кудись квапимося. Поспішаємо не тільки з невідкладними справами, а й з прийняттям важливих рішень. Нервова система постійно випробовується на стресостійкість. І гормони стресу – кортизол, катехоламіни, адреналін – виробляються не тоді, коли вони нам найбільш потрібні, а весь час, про що свідчать надмірна втома, нездатність зосередитися, безпідставний страх.
Якщо працювати без поспіху, можна отримати одну велику перевагу – уміння накопичувати енергію для того, щоб жити усвідомлено. Треба завжди намагатися зосереджувати увагу на одній першочерговій справі, а завдання менш значущі відкладати на пізніше. У своєму чіткому графіку слід шукати час на перепочинок, щоб поспілкуватися з рідними або ж, навпаки, побути на самоті, послухати улюблену музику або прочитати кілька сторінок давно відкладеної книги.
До речі, сьогодні все частіше звучить заклик не просто підтримати ініціативу «неквапливого способу життя», а й зосередити увагу на «повільному якісному і здоровому харчуванні», оскільки, як відомо, зовсім мало користі від швидкого фастфуду.
Психологи радять кожному із нас сповільнити динамічний режим життя і вчитися отримувати задоволення від щоденних приємних дрібничок: смаку їжі, аромату свіжозвареної кави, краєвиду із вікна, грайливих промінчиків сонця, подиху свіжого вітру. Краще йти вулицею повільним кроком, милуючись кожною деталлю, ніж бігти стрімголов і не помічати нічого, що діється навколо. Усесвітній день неквапливості нагадує усім, щоу шаленій метушні ми забуваємо робити найголовніше – насолоджуватися життям.
|